Меланхолія

«Меланхолія»

– вертикальний настінний килим із суворою геометричною структурою. Площину поділено на вісім горизонтальних рядів. У кожному ряду три ромби, разом двадцять чотири. Кожен ромб вписаний у прямокутну комірку, а кути цієї комірки заповнені трикутниками інших кольорів. У центрі кожного ромба є маленький квадрат-«зерно» контрастного кольору. Бічні краї поля замикають зубчасті півромби. Вони утворюють уздовж обох країв ритмічну «пилку», яка тримає композицію і не дає їй розсипатися.

Головне в творі – колір. Палітра побудована на співвідношенні глибокого фіолетового й лілового з теплими землистими тонами. Тут є теракота, вохра, жовтий, пісочний, оливковий, слонова кістка і темна сливово-коричнева гама. Структура в усьому килимі однакова, але кольорові рішення сусідніх комірок майже не повторюються. Ромби, трикутники й центральні «зерна» щоразу комбінуються по-новому. Через це строга сітка живе й мерехтить, а погляд мандрує площиною, не знаходячи остаточної точки спокою.

Фактура підсилює це враження. Основне поле виткане рельєфними петлями, тому поверхня здається пухкою, «кучерявою» і по-різному ловить світло. На межах кольорових площин видно зубчасте зчеплення, характерне для ручного килимарства. Ліва й права частини поля також дещо різняться ритмом: асиметрія не порушує ладу, але показує руку майстра. Обрамлення з гладкого ткання темно-сливового кольору контрастує з рельєфом поля. Угорі є п’ять петель для підвішування, внизу довга брунатна бахрома. Праворуч у нижній смузі вткано авторський знак.

Назва «Меланхолія» вступає в діалог із візуальною мовою. Ромб – один із найархаїчніших знаків українського орнаменту, у народній традиції його часто пов’язують із полем, родючістю та сонцем. Білас переводить цей знак із площини символу в площину настрою. Фіолетова домінанта, приглушені землисті тони й заколисувальна повторюваність створюють стан зосередженого, тихого споглядання. Це меланхолія не як смуток, а як медитативна тривалість, у якій традиційний мотив звучить сучасно.